|
Рушії цивілізації
Витоки української науки сягають Х-ХІІ ст. Ще у середньовічній Європі були знані і користувалися повагою імена вчених Київської Русі. Серед них, наприклад, видатний філолог М. Смотрицький, "Граматика словенська" котрого стала основою правопису багатьох слов'янських мов. Впливовим осередком науки XVIII ст. була Києво-Могилянська Академія. Відкриті у ХІХ ст. університети у Києві, Харкові, Львові, Одесі швидко набули слави наукових центрів, які й сьогодні не здають своїх позицій.
ХХ століття стало особливо плідним для розвитку українських наукових шкіл, які здобули світове визнання: з геохімії та природознавства (засновник В.Вернадський), мікробіології (І. Мечніков, Д. Заболотний), біології (О. Богомолець), хімії (Л. Писаржевський), механіки (С. Тимошенко), електрозварювання та мостобудування (Є. Патон), фізики (М. Боголюбов), кібернетики (C. Лєбєдєв, В. Глушков), космічної техніки (М. Янгель) та багато інших.
Ціла низка винаходів українських учених послужили основою, точкою відліку, для розвитку світової науки. Серед них такі видатні досягнення, як здійснення штучної ядерної реакції по розщепленню атомів літію, одержання "важкої води", створення першої в Європі електронно-обчислювальної машини, заснування нової галузі металургії - електрометалургії; розробка ракетно-космічної, авіаційної техніки, яка не має аналогів у світі, та інші.
Після розпаду Радянського Союзу українська наука пережила складний період. Хронічне недофінансування галузі призвело до призупинення значної кількості наукових досліджень, старіння матеріальної бази, втрати цілої низки визначних науковців, які у пошуках кращої долі виїжджали за кордон.
Проте сьогодні ситуація вирівнюється. Українські досягнення у галузі математики, фізики, механіки, інформатики, та інших наукових напрямів, пов'язаних з виробництвом високотехнологічної наукоємної продукції, успішно інтегруються у світовий науковий простір. І продовжують впливати, а досить часто, і визначати, напрям розвитку людської цивілізації.
Про новітні досягнення і винаходи, визначні постаті світової науки, чий життєвий шлях пов'язаний з Україною, читайте далі на нашому сайті.
|
 | Сергій Корольов: мрія, що перемогла силу тяжіння
24/06/2003
4 жовтня 1957 року, коли перший штучний супутник вийшов на орбіту Землі, німецький вчений Герман Оберт, який вважається одним з батьків теорії космонавтики, написав листа: "Ви втілили в життя мрію, яка жила в нашій свідомості роками... Людство вдячне Вам"
|
| Юрій Кондратюк (Шаргей): завоювання міжпланетних просторів
23/07/2003
У 1968 році, коли весь світ з хвилюванням слідкував за польотом американських астронавтів на Місяць, один з керівників американської програми "Аполлон" Джон Хуболт сказав: "Кондратюк приблизно 50 років тому розрахував, що схема відділення останнього модуля від космічного корабля-носія є в енергетичному відношенні кращим способом посадки на Місяць"
|
|
|
|
