Імена з екрану 15/02/2005 Олесь Санін вводить моду на Україну
 Після розпаду Радянського союзу на початку 90-х років, українська кіноіндустрія переживала найважчі часи. Майже протягом десятиріччя повністю ігнорувалися роботи українських режисерів та замінялись переглядом домашнього відео. Як наслідок, все менше українців відвідували кінотеатри. Висококваліфікованих, але безробітних на батьківщині українських фахівців в області кіномистецтва можна було зустріти на кращих кіностудіях світу. Наприклад, у виробництві всесвітньо відомих блокбастерів, таких, як, наприклад, “Титанік” та “Володар кілець” брали участь українські фахівці. Більшість кіностудій країни припинили своє існування або знімали лише телевізійні передачі чи рекламу.
Але сьогодні є всі ознаки того, що українська кіноіндустрія набирає силу: з’являються нові фільми, і виходить на сцену нова генерація українських кінорежисерів. Одним з найталановитіших представників нового покоління українського кіномистецтва є Олесь Санін, молодий кінорежисер, ім’я якого вже знають у світі.
 Фільм Саніна “Мамай” було номіновано на американську премію Оскар в категорії “Найкращий іноземний фільм” 2005 року. Ця номінація є першою подією такого роду в історії українського кіно. Окрім того, це перший український широкоекранний кінофільм, знятий у форматі Dolby Digital, який відповідає міжнародним стандартам кінопрокату і до того ж зацікавив провідних голлівудських дистриб’юторів.
Історія внесення фільму “Мамай” до списку номінантів на Оскар цікава сама по собі. Відеоплівка була вперше показана в Сан-Франциско невеликій аудиторії, серед якої були присутні 10 членів Американської Академії, включаючи Дональда Тратенберга, голову комітету іноземних фільмів та відомого голлівудського режисера Френсіса Форда Копполу. Останнім так сподобався цей фільм, що вони, так би мовити, засипали українських офіційних осіб листами з проханням дозволити, щоб цей фільм було представлено на врученні премії.
І хоча фільм Саніна не отримав Оскар, але його поява серед номінантів створила прецедент і стала своєрідним “культурним вісником”, відкриваючим українську культуру іноземній аудиторії. Зараз цей фільм перекладено англійською мовою на замовлення Metro Golden Meyer для подальшого показу у Америці.
“Мамай” також звернув на себе увагу українського суспільства, довівши тим самим, що українці все більше уваги приділяють розумінню своєї історії і пошуку власної ідентичності. Критики назвали цей фільм “унікальним по формі та мисленню, з приголомшливим операторським мистецтвом, прекрасною акторською грою, а також чудовим звуком і музикою”. Базуючись на україно-татарському епосі 16-го сторіччя, фільм піднімає одвічну тему, зрозумілу кожному – тему кохання. Власне, як і наступний проект Олеся Саніна під назвою “Кохання – це...”, що складається з 13 сюжетів, головною темою яких виступають різні аспекти цього основоположного почуття. Проект Саніна спрямований на підтримку молодих і талановитий режисерів, здатних відродити українську кіноіндустрію.
Не дивлячись на свій цілком “західний” вигляд, космополітичні погляди та володіння декількома європейськими мовами, Олесь Санін глибоко прив’язаний до своєї країни, традицій та народу. “Зараз я хочу створити фільм, який відобразив би соціальні очікування моїх земляків,” – ділиться Санін своїми планами на майбутнє. “Я хочу показати мою країну сучасною та динамічною, якою вона по суті і є, та зобразити українців модними для самих себе і цікавими – для всього іншого світу”. Головними дійовими особами фільму виступатимуть звичайні, пересічні українці, які прийняли виклик постійно мімікруючих соціальних реалій, зі свого боку також змінюючи історію.
Режисер є прихильником філософії Ренесансу, згідно якої навіть окрема людина може змінити світ. Санін продовжує цю тему і у своєму новому проекті по створенню серії документальних фільмів про альтернативну історію України. Ці фільми транслюватимуться потім такими всесвітньо відомими каналами, як BBC та TVA. Тема серії вибрана невипадково, адже після розширення ЄС європейська громада все більше цікавиться своїми сусідами. Шість документальних фільмів будуть присвячені тисячолітній історії України, починаючи з трипільської культури неоліту і до сьогодення. Вже ні для кого не секрет, що історія України довгий час зображувалась російськими, польськими, австрійськими, а потім радянськими історіографами через призму інтересів своїх країн або пануючої ідеології, і тому нікого не дивує, що українці довго чекали нового погляду, для того, щоб врешті-решт отримати відповіді на свої питання: хто ми? Де бере початок наша нація? Зараз прийшов час, коли Україна нарешті може відкриватись своїм власним народом. І кіно є для цього найкращим засобом, переконаний Олесь Санін. Решта новин 
Сергій Параджанов 14/03/2007 Сергій Ейзенштейн 14/03/2007 Олександр Довженко. Суперечливий кінорежисер 14/03/2007 |  |
